Діяльність та спроможність судів забезпечувати правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини

Розділ аналізує спроможність українських судів забезпечувати правосуддя за найтяжчі міжнародні злочини в умовах війни. Описуються проблеми, пов’язані з дефіцитом суддів, зміною територіальної підсудності, відсутністю сталої практики й високим навантаженням. Також порушуються питання спеціалізації, безпеки, навчання суддів і впливу суспільного тиску на об’єктивність судових рішень.

Час читання:

хв

Останнє оновлення:

9.7.2025

Зміст розділу

Toc Heading

Судова система України організована за принципами інстанційності (розподіл на суди першої, апеляційної та касаційної інстанції), територіальності та спеціалізації. Кримінальні провадження розглядаються в загальних судах на рівні місцевих, апеляційних судів, а функцію касаційної інстанції виконує Верховний Суд[392]. З 2014 року, після початку збройного конфлікту на території України, періодично виникають дискусії щодо відновлення системи військових судів[393]. Частково це пов’язано із реформуванням військової прокуратури, яка була ліквідована у 2019 році[394]. А також з тим, наскільки об’єктивно здійснюють правосуддя цивільні суди щодо військових[395]. Але подібні пропозиції до цього часу не стали частиною реформи органів правосуддя[396].

Виклики перед судовою системою внаслідок війни акумулювали та примножили проблеми, які виникають у роботі інших органів. Саме суди відповідальні за ухвалення рішень у кримінальних провадженнях, тому всі питання з матеріального та процесуального права, що порушуються під час розслідування, мають визначатись саме суддею.

Судова реформа

З 2015 року в Україні триває судова реформа[397]. Її необхідність виникла через процес євроінтеграції України та приведення у відповідність національних стандартів функціонування державної системи України до рівня Європейського Союзу, зокрема у частині «...продовження реформування судоустрою та судової системи для подальшого посилення незалежності, неупередженості та професіоналізму судової гілки влади і судів…»[398]. Початок реформи відзначився прийняттям нового Закону «Про судоустрій і статус суддів» у 2016 році[399]. Її зміст полягає у такому:

внесення змін до Конституції України в частині правосуддя, зокрема щодо можливості Верховної Ради України розглядати питання про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (положення вступило у законну силу 30 червня 2019 року)[400];
створення Верховного Суду як вищої ланки у системі правосуддя України[401];
можливість проводити відкритий конкурс на посади суддів[402];
створення Вищої Ради Правосуддя, яка відповідає за організаційні питання судоустрою, у тому числі призначення та звільнення суддів з посад, їхнього переведення[403];
створення Вищого антикорупційного суду, який на цей час є єдиним спеціалізованим судом у системі правосуддя України, та залучення міжнародних експертів до процесу відбору суддів[404];
зміна органів суддівського самоврядування[405];
поетапне збільшення посадових окладів суддів, що має стати гарантією їхньої доброчесності;
позбавлення органів прокуратури невластивих функцій: нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина; нагляд за додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами (так званий «загальний нагляд»); нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян[406].

Найбільше проблем під час реалізації реформи виникло через новий процес відбору суддів та призначення їх на посади. Формування та запуск Вищої ради правосуддя затягнулись майже на шість років, протягом яких двічі кардинально змінювались норми, що визначають їхню діяльність[407]. Наприклад, блокування участі міжнародних експертів у процесі відбору органів суддівського самоврядування та вплив на процеси призначення зі сторони інших судових інстанцій (діяльність Конституційного суду України, Окружного адміністративного суду м. Києва)[408]. У лютому 2022 року за кілька днів до повномасштабного вторгнення РФ на територію України, робота ВРП була повністю заблокована, оскільки 10 із 21 члена Ради подали заяви про звільнення та її склад втратив необхідний кворум. Лише на початку 2023 року під час позачергового з’їзду суддів вдалось обрати 8 нових членів Вищої ради правосуддя, що дозволило почати її роботу[409].

Крім цього, тривалий час не були врегульовані критерії, які мали застосовуватись до кандидатів на посади суддів під час проведення конкурсу. Відповідно до змін до Конституції України відразу три суб’єкти: з’їзд суддів, Президент України та Верховна Рада України — за своєю квотою на призначення могли встановлювати власні критерії конкурсу, формувати комісії та розв‘язувати питання про участь у них міжнародних експертів та представників громадськості. На практиці найбільше дискусій викликав критерій «доброчесності», який по-різному тлумачився конкурсними комісіями, у тому числі під час відбору кандидатів до Вищої ради правосуддя[410].

Наслідки тривалої реформи

Дефіцит суддів у системі продовжував зростати через проблеми, які виникали під час призначення до керівних органів у системі правосуддя протягом шести років, проведення очищення судової влади та люстрації після подій Революції гідності[411]. Особливо гостро питання постало з 2020 року, коли спливав п’ятирічний строк з моменту призначення суддів на посади вперше після початку реформи, але водночас неможливо було розв‘язати питання про їхній безстроковий термін роботи[412]. На цей час загальний дефіцит суддів у системі складає 30–35 % від загальної кількості посад[413].

Наприклад, станом на 1 січня 2022 року вакантними залишались 1632 із 7304 посад суддів у місцевих та апеляційних судах[414]. У 2020 році 4991 суддя мав повноваження розглядати справи, що становить 70,9 % від загальної кількості посад, а відповідний показник у 2019 році був 67,9 % (4772 судді)[415].

Ситуація вплинула на можливості доступу до суду, строки розгляду справ та функціонування окремих судів загалом:

Навантаження між суддями з розгляду справ розподіляється залежно від заповненості посад у судах. Якщо суддя працює понаднормово через неможливість перерозподілити навантаження у межах суду, скорочується доступний час за процесуальними строками, необхідний для розв‘язання питань та прийняття рішень.
Судді вимушені затягувати строки розгляду справ, оскільки фізично не мають можливості їх дотримуватись. Зокрема, органи досудового розслідування скаржаться на те, що судді не приймають рішення у клопотаннях про дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування у десятиденний строк, як передбачено законом. Натомість подібні справи перебувають у суді протягом кількох місяців.
Дефіцит суддів у судах призводить до неможливості функціонування окремих місцевих судів, що обмежує право осіб на доступ до правосуддя (наприклад, у 2021 році Україна мала найбільшу кількість скарг до ЄСПЛ щодо строку розгляду справ судами — 59 заяв[416]; у 2023 році ця цифра зменшилась до 38 заяв, можливо через повномасштабне вторгнення, але все ще залишалась найбільшою серед країн-учасниць[417]).

У 2019 році один суддя місцевого загального суду розглядав у середньому 1080 справ на рік. Відповідний показник у 2020 році становив 872 справи на рік[418]. Попри те, що кримінальні провадження є лише частиною серед цих даних, навантаження на суддів першої інстанції залишається найбільшим. На додаток до цього, проблема із заповненістю посад актуальна також на рівні апаратів судів. Станом на 22 листопада 2022 року 4606 посад залишались вакантними у судах різних інстанцій, серед яких помічники суддів, секретарі судових засідань, судові розпорядники, спеціалісти з інформаційних технологій, консультанти та ін[419].

Тривалість реформи та її постійні зміни залишають відкритим шлях для розвитку судової системи. Увага приділяється розбудові демократичних процесів за мережевим принципом управління, розбудові та дієвості стандартів етики та доброчесності, а також відкритому формату взаємовідносин між гілками влади[420]. Також важливим фактором, який потребує уваги, є формування та реалізація бюджетів судів залежно від сформованих ними потреб та єдиної пропорції розподілу коштів між судами[421].

Зміна територіальної підсудності судів

Законодавство України дає право Вищій раді правосуддя за поданням Голови Верховного Суду змінювати підсудність судів до найближчого територіально суду у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об’єктивних причин:

під час воєнного стану;
під час надзвичайного стану;
у зв’язку зі стихійним лихом;
у зв’язку з військовими діями;
у зв’язку із заходами щодо боротьби з тероризмом;
у зв’язку з іншими надзвичайними обставинами[422].

З початком збройного конфлікту на території України у 2014 році, робота судів на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також в окремих районах у Донецькій і Луганській області стала об’єктивно неможливою. Тривалість активних бойових дій, загроза безпеці суддів, окупація території чи встановлення контролю над окремими населеними пунктами зі сторони РФ, неможливість доступу до приміщення судів — всі ці причини безпосередньо вплинули на можливість відправлення правосуддя у цих регіонах. Після 24 лютого 2022 року аналогічні проблеми були також у Сумській, Чернігівській, Київській, Запорізькій, Харківській, Херсонській та Миколаївській областях. Тому неодноразово ухвалювалось рішення про зміну підсудності судів[423].

Зокрема, станом на 07.08.2023 року змінено підсудність 14 судів у Донецькій області, 3 судів у Житомирській області, 18 судів у Запорізькій області, 4 судів у Київській області, 16 судів у Луганській області, 3 судів у Миколаївській області, 4 судів у Сумській області, 24 судів у Харківській області, 23 судів у Херсонській області, 26 судів у Чернігівській області, 30 судів на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя[424]. Порівняно з цим, станом на 05.02.2025 року залишається зміненою підсудність 22 судів у Донецькій області, 18 судів у Запорізькій області, 16 судів у Луганській області, 1 суду у Сумській області, 9 судів у Харківській області, 19 судів у Херсонській області, 30 судів на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя[425].

В умовах широкомасштабного вторгнення РФ на територію України, Верховний Суд надав рекомендації судам першої та апеляційної інстанції у разі захоплення населених пунктів:

збереження життя та здоров’я людей є пріоритетним завданням для апарату суду;
рекомендовано скористатись евакуаційними коридорами та залишити населений пункт;
за умови відповідної можливості необхідно вивезти судові справи, насамперед ті, що перебувають у провадженні суддів, або хоча б вивезти найбільш важливі (резонансні) справи;
необхідно оцифрувати матеріали судових справ, а також підготувати до перевезення сервери з кадровою та бухгалтерською інформацією або інші переносні носії з відповідною інформацією;
вивезені матеріали мають бути передані до суду, за яким визначено територіальну підсудність[426].

Залишається відкритим питання, на скільки ефективно ці рекомендації застосовувались на практиці. Після 24.02.2022 року безпекова ситуація відрізнялась у різних областях, тому основна відповідальність за порядок дій на місцях залишалась у сфері відання самих суддів.

Безпекова ситуація у регіонах змінюється залежно від відновлення контролю над територіями[427]. Проте суди на території Криму не функціонують вже з 2014 року. На процес відновлення територіальної підсудності впливають: ступінь пошкодження об’єктів матеріального забезпечення суду (зокрема, його приміщення); рівень безпеки території, де розташовано суд, зокрема чи було проведено розмінування; робота систем комунікацій, які забезпечують життєдіяльність суду (електро-, водопостачання, зв’язок); можливість роботи інших органів у регіоні; можливість повернення суддів у регіон та підтримання нормального рівня їхнього життя (стан житлових приміщень, робота комунікаційних систем та ін.).

Виклики, які постають перед суддями

Під час проведення глибинних інтерв’ю та фокус-груп судді ідентифікували окремі аспекти, зумовлені впливом збройного конфлікту на їх роботу:

Завантаженість судів — на додаток до затримок у призначенні суддів на посади[428], нерівномірність навантаження у судах першої інстанції спостерігається у регіонах, які безпосередньо охоплені збройним конфліктом, або до яких було переміщено суди. Загальні правила територіальної підсудності закріплюють за такими судами розгляд проваджень щодо наслідків війни, бо діяння вчинені у межах їхньої юрисдикції. У таких судах в рази збільшується кількість справ щодо злочинів проти основ національної безпеки України, число яких систематично поповнюється через роботу на звільнених територіях чи зонах, охоплених збройним конфліктом. З 2014 року суди України почали напрацьовувати практику розгляду справ за фактами вчинення цих злочинів, але після 24 лютого 2022 року збільшилась кількість регіонів, для яких така практика стала релевантною[429].
Відсутність практики розгляду справ — до 24 лютого 2022 року провадження з кваліфікацією за статтями 437, 438 КК України, які передавались до суду, були одиничними, а така практика — виключенням із загальних підходів до оцінки наслідків збройного конфлікту. Ситуація змінилась після широкомасштабного вторгнення РФ на територію України, коли збільшилась кількість переданих до суду справ щодо затриманих осіб/військовополонених, так і тих, що розглядались у порядку спеціального провадження. Але усталених судових позицій так і не було сформовано[430].

Крім того, множинні зміни до кримінального та кримінального процесуального законодавства України призвели до плутанини: напрацьовані підходи втрачали значення через зміну правових норм або ж такі зміни суперечать узагальненим підходам практики. Наприклад, активне застосування статті 615 КПК України дозволяло проводити слідчі дії без погодження зі слідчим суддею за рішенням прокурора, що на практиці ставить під сумнів належність зібраних доказів за її порядком[431].

Неефективність системи підвищення кваліфікації суддів — з 2014 року серед суддів сформувався запит на спеціалізоване навчання з міжнародного права у контексті наслідків збройного конфлікту. Але у межах системи підвищення кваліфікації судів подібні програми не запроваджувались або ж мали вибірковий характер до їхнього змісту[432]. Міжнародні організації та неурядові громадські організації пропонували навчальні заходи з гарантій міжнародного права, які застосовуються в умовах збройного конфлікту. Але такі програми не мали змоги охопити значну кількість учасників[433]. Попри те, що самі судді говорять про необхідність підвищення кваліфікації із застосування міжнародного гуманітарного права, дослідження воєнних злочинів, але доступ до таких навчальних програм обмежений, особливо для представників регіонів[434].
Відсутність взаємодії з іншими органами системи правосуддя — судді зауважують, що правоохоронні органи все ще орієнтуються у своїй роботі на кількісні показники. Такий підхід безпосередньо впливає на якість підготовлених процесуальних документів, повноту зібраних доказів та пріоритет у швидкості здійснення провадження над його змістом. Кожен орган у системі правосуддя має нести власну частину відповідальності за здійснення ефективного провадження. Натомість такі підходи на рівні правоохоронних органів перебільшують роль судів як суб’єктів, які мають оцінювати надані докази на підтвердження чи спростування вини обвинуваченого, і роблять їх відповідальними за весь процес. Крім того, судді під час проведених опитувань відзначають низький рівень підготовки слідчих, прокурорів та адвокатів з міжнародного гуманітарного права[435].
Безпекові виклики — судді, які розглядають справи, пов'язані зі збройним конфліктом, стикаються з підвищеним ризиком для їхньої особистої безпеки та захисту. Починаючи з 2014 року судді заявляли про погрози, які вони отримували на свою адресу чи щодо їхніх сімей[436]. Ключовим фактором, який впливає на їхню безпеку, залишається сприйняття суспільством цієї категорії справ та відношення людей, що проявляється як через їхню активність у соціальних мережах, так і у вигляді провокацій під час судових засідань. Мова ворожнечі на адресу суддів, які намагаються забезпечити справедливе та неупереджене судочинство, стає поширеним явищем та водночас є формою тиску на суд з боку суспільства. Судді також підкреслюють, що вплив війни на суспільство виражається, серед іншого, у посиленні негативного сприйняття судової системи.

Значне поширення зброї створює додатковий ризик до учасників судового процесу, особливо у регіонах, які безпосередньо охоплені подіями збройного конфлікту. Серед загроз, на які вказали учасники дослідження, можна виділити наступні: прямі атаки на суд чи окремих суддів, провокації та блокування судових засідань; демонстративні дії з залякування та створення тиску на суддів; продовження практики, коли представники правоохоронних органів втручаються в окремі провадження; тиск на родичів суддів, які опинились на окупованих РФ територіях; випадки індивідуальної помсти від близьких чи груп/спільнот, які підтримували обвинуваченого у вчиненні воєнного злочину у провадженні, яке вів суддя. Крім того, можуть бути інші фактори, які викликають негативне чи більш агресивне ставлення до суддів. Наприклад, відсутність військового досвіду судді (умовно, засудження «цивільною особою військового»), чи гендерні аспекти (коли вирок щодо військовослужбовця чоловіка виносить цивільна жінка суддя), чи наявність статусу внутрішньо переміщеної особи у судді. Судді беруть самовідвід у провадженні в якості процесуального інструменту для захисту. Але його реалізація прямо залежить від внутрішнього переконання судді та як він або вона сприймає справу та ситуацію навколо неї[437].

Умови роботи судів — після початку широкомасштабного вторгнення РФ та охоплення збройним конфліктом практично всієї території України, його вплив став відчутним у щоденній діяльності судів. Ракетні атаки змусили пристосовуватись до роботи в умовах повітряних тривог: наявність укриття у будівлі суду чи поблизу, взяття технічної перерви у судовому засіданні у разі оголошення небезпеки, перенесення судових засідань, обмеження у доставленні затриманих / підозрюваних / обвинувачених до зали засідань. Зважаючи на обмеженість процесуальних строків та завантаженість справами, деякі судді вирішують продовжувати роботу у разі оголошення повітряної тривоги[438].

Окремими факторами, які впливають на умови роботи у судах, залишаються побутові виклики, пов’язані із відсутністю зв’язку та інтернет сполучення, відключеннями світла, що не дозволяють здійснювати технічний запис засідань чи проводити дистанційні слухання[439]. Суди не забезпечені резервним електропостачанням та автономними засобами зв’язку. Окремо слід зазначити про умови роботи судів після відновлення їхньої територіальної підсудності на місцях, звільнених від контролю РФ. Ефективність їхньої роботи напряму залежить від побутових умов у конкретному населеному пункті, комунального забезпечення та стану будівель судів[440].

Ресурсне забезпечення судів — проблема з недостатнім фінансуванням роботи судів лише поглиблюється протягом всього збройного конфлікту на території України. У суддів виникають питання до матеріально-технічного забезпечення судів: наявність достатньої кількості приміщень, відповідної техніки, яка має забезпечувати роботу суду та дозволяти дистанційний судовий розгляд, а також ефективне забезпечення ресурсами судових конвоїв, які мають власний розклад, до якого судді мають пристосовуватись під час призначення слухань. На призначення нових суддів та достатньої кількості персоналу для потреб судів впливають вимоги державного бюджету та наявність фінансування[441]. В умовах переведення суддів та зміни територіальної підсудності судів, ресурси, які виділяються на їхню роботу, мають також перерозподілятись відповідно до поточного навантаження та враховувати нагальні потреби, які виникають через війну[442].
Проблеми у комунікації з суспільством щодо справ, пов’язаних зі збройним конфліктом — коректна комунікація судових процесів та їхніх результатів залишається викликом для системи правосуддя в умовах війни. Провадження щодо воєнних злочинів та злочинів проти основ національної безпеки залишаються відкритими для громадськості, якщо судом не прийнято рішення про проведення закритого слухання. Але водночас суспільству складно зрозуміти юридичну мову, якою прописано текст рішень, яка в результаті може стати предметом маніпуляцій у матеріалах ЗМІ. Інформування про певні рішення залишається проблемою через відмінності у сприйнятті між населенням окупованих або непідконтрольних уряду територій та територіями, що знаходяться під контролем України. Це, своєю чергою, ставить під загрозу процес примирення до моменту звільнення та повернення територій під контроль України[443].

Робота судів в умовах збройного конфлікту залишається рушійною силою, яка визначає розвиток національної практики щодо найтяжчих міжнародних злочинів. Вагоме навантаження з розгляду справ цієї категорії залишається на судах першої інстанції. Якщо за період з 2014 року по 24 лютого 2022 року судові слухання у таких провадженнях були поодинокими та судді намагались відкладати розгляд, то після повномасштабного вторгнення кількість переданих справ до суду значно збільшилась як у порядку in absentia, так і щодо затриманих осіб.

З початку війни у 2014 році Верховний Суд розглянув лише одне провадження за статтею 438 КК України[444]. Попри можливість визначити базові підходи до кваліфікації порушень законів та звичаїв війни, суд не надав висновків по суті факту злочину, які могли б бути використані судами інших інстанцій[445]. Але вирок суду першої інстанції є прогресивним у частині підходу до аналізу складу злочину за статтею 438 КК України й значно відрізняється у застосованих підходах до аналогічних рішень цієї категорії справ[446].

Також одна справа щодо застосування правової кваліфікації за статтею 437 КК України дійшла до перегляду у касації. Понад три роки відкладалось проголошення рішення по справі. Не дивлячись на тривалі дискусії та консультації Верховного суду щодо суб’єкта злочину, після повномасштабного вторгнення РФ на територію України з’явились сумніви, що рішення по справі буде проголошено. Але 28 лютого 2024 року його нарешті було прийнято судом[447]. За результатами розгляду Велика палата Верховного суду дійшла висновку, що засуджені не відповідають ознакам суб’єкту злочину за статтею 437 КК України, тому вирок засудженим у цій частині було скасовано, а провадження закрито. При цьому Суд надав досить детальну позицію щодо суб’єкту злочину за статтею 437 КК України, яка наразі продовжує обговорюватись як така, що має бути врахована при внесенні змін до злочину агресії за українським законодавством.

У той час, поки на рівні органів слідства та прокуратури запроваджується спеціалізація щодо дослідження наслідків збройного конфлікту, у межах судів подібні ініціативи не обговорюються[448]. Водночас, 9 січня 2025 року Верховна Рада України прийняла в цілому проєкт закону, який запроваджує спеціалізацію суддів з розгляду справ про військові злочини та найтяжчі міжнародні злочини[449]. Але на практиці пропозицію у такому вигляді буде важко реалізувати через нестачу суддів та загальний рівень завантаженості через кількість справ[450]. Наприклад, станом на 23 липня 2024 року в Ірпінському міському суді Київської області на розгляді перебувало 36 проваджень за статтею 438 Кримінального кодексу України щодо злочинів, які були вчинені у містах Буча та Ірпінь, селищах Гостомель, Ворзель та Коцюбинське[451]. Тому до розгляду цих проваджень були залучені всі судді цього суду. У таких випадках запровадження спеціалізації збільшить в рази навантаження на окремих суддів, строки розгляду справ та унеможливить належний процес:

У більшості проваджень щодо найтяжчих міжнародних злочинів не завжди можна передбачити підсудність суду, який буде розглядати справу.
У межах судів діє система автоматичного розподілу справ, яка здійснює розподіл проваджень між суддями одного суду. Тому на практиці може бути складно передбачити, який саме суддя отримає провадження цієї категорії на розгляд.
Поряд зі справами щодо фактів ймовірного вчинення воєнних злочинів, більша кількість проваджень щодо наслідків збройного конфлікту розглядається як вчинення злочинів проти основ національної безпеки, кваліфікація та тлумачення яких має здійснюватись також із врахуванням міжнародних стандартів. Не дивлячись на це, самі судді також підтримують ініціативу запровадження спеціалізації з розгляду фактів найтяжчих міжнародних злочинів[452], проте її ефективність може бути забезпечена лише за умови застосування такого підходу на рівні всіх ланок системи правосуддя.

Сукупність проблем під час дослідження проваджень створює виклики для об’єктивного та неупередженого процесу. Справи щодо затриманих російських військових після 24 лютого 2022 року розвинули дискусію навколо спроможності українських національних судів об’єктивно та неупереджено їх розглядати. Викликає занепокоєння те, чи можливо дотримуватись права на справедливий суд у контексті цих процесів. Зокрема, щодо ненадання свідчень проти себе, примушування визнання вини через можливість скористатись процедурою обміну військовополонених, реалізації права на захист[453]. Судді покладаються у процесі розгляду справи на органи слідства та прокуратури в частині достатності доказів та забезпечення належного доказування у процесі, що має становити основу для забезпечення права на справедливий суд та прийняття об’єктивних рішень.

Але викликом для суддів залишається запит суспільства на правосуддя. Під питанням залишається також вплив особистого досвіду учасників кримінального провадження як постраждалих від наслідків збройного конфлікту на неупередженість під час розгляду провадження. Окремі судді вбачають ризик у тому, чи постраждав конкретний суддя особисто, чи його родичі від війни. Судді у процесі можуть затягувати розгляд справи чи ухвалювати обвинувальні вироки за відсутності достатніх підстав, через нестачу доказів для прийняття обґрунтованого рішення[454]. Крім того, судді не наважуються виносити виправдувальні рішення у цих провадженнях через реакцію, яку можуть викликати такі рішення.

судова реформа

судова система України

брак ресурсів

перевантаження

спеціалізація суддів

[392] Статті 17, 18 // Закон України «Про судоустрій та статус суддів», № 1402-VIII, 02.06.2016: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text.

[393] Військові суди: назад до строю / Євген Сидоров // Українська правда, 19.05.2015: https://www.pravda.com.ua/columns/2015/05/19/7068292/. Відновленню військових судів в Україні чинить опір сама… Конституція? // Закон і Бізнес, 18.09.2015: https://zib.com.ua/ua/118588.html.

[394] Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», № 113-ІХ, 19.09.2019: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-20#n53.

[395] Чи потрібні Україні військові суди? / Олександр Князюк // Юридична Газета, 21.09.2022: https://yur-gazeta.com/publications/sferi-praktiki/viyskove-pravo/chi-potribni-ukrayini-viyskovi-sudi-.html. Україні треба повернути військове правосуддя - суддя ВСУ // Укрінформ, 10.10.2021: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3330357-ukraini-treba-povernuti-vijskove-pravosudda-sudda-vsu.html.

[396] «Малоймовірно, що в умовах воєнного часу ми створимо військові суди» / Всеволод Князєв // Право.UA, 08.04.2022: https://pravo.ua/malo-imovirno-shcho-v-umovakh-voiennoho-chasu-my-stvorymo-viiskovi-sudy-holova-vs-vsevolod-kniaziev/.

[397] Питання Ради з питань судової реформи // Указ Президента України, № 826/2014, 27.10.2014: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/826/2014#Text. Про Комісію з питань правової реформи // Указ Президента України, № 421/2019, 21.06.2019: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/421/2019#n12.

[398] Порядок денний асоціації Україна — ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію, 23.11.2009: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_990#Text. Угода про асоціацію // Кабінет міністрів України: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/yevropejska-integraciya/ugoda-pro-asociacyu. Рекомендації Європейської Комісії щодо статусу України на членство в ЄС // Представництво Європейського Союзу в Україні, 17.06.2022: https://www.eeas.europa.eu/delegations/ukraine/%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97-%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D1%97-%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8-%D0%BD%D0%B0-%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE-%D0%B2-%D1%94%D1%81_uk?s=232. «Умова виживання країни. Чому судова і конституційна реформи важливі для кожного українця // Ліга.Бізнес, 17.01.2023: https://biz.liga.net/ua/all/all/article/uslovie-vyjivaniya-strany-pochemu-sudebnaya-i-konstitutsionnaya-reformy-vajny-dlya-kajdogo. Посли G7 нагадали, що реформа правосуддя — одна з ключових умов для руху України до ЄС // Еспресо, 01.12.2022: https://espreso.tv/posli-g7-nagadali-shcho-reforma-pravosuddya-odna-z-klyuchovikh-umov-dlya-rukhu-ukraini-do-es.

[399] Закон України «Про судоустрій і статус суддів», № 1402-VIII, 02.06.2016: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text.

[400] Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», № 1401-VIII, 02.06.2016: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19#n6.

[401] Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», № 1401-VIII, 02.06.2016: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19#n6. Закон України «Про судоустрій і статус суддів», № 1402-VIII, 02.06.2016: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text.

[402] Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», № 1401-VIII, 02.06.2016: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19#n6.

[403] Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», № 1401-VIII, 02.06.2016: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19#n6. Закон України «Про Вищу раду правосуддя», № 1798-VIII, 21.12.2016: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-19#Text.

[404] Закон України «Про Вищий антикорупційний суд», № 2447-VIII, 07.06.2018: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2447-19#Text.

[405] Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», № 1401-VIII, 02.06.2016: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19#n6.

[406] Зміни до Конституції, що запускають судову реформу. Як це працюватиме? // Центр політико-правових реформ, 30.09.2016: https://pravo.org.ua/infographics/zminy-do-konstytutsiyi-shho-zapuskayut-sudovu-reformu-yak-tse-pratsyuvatyme-infografika/.

[407] Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», № 193-ІХ, 16.10.2019: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/193-IX#Text. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», № 1635-ІХ, 14.07.2021: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1635-20#Text.

[408] Судова реформа в Україні: короткий огляд // Фундація DeJure: https://dejure.foundation/library/sudova-reforma-v-ukraini-scho-zminylos-za-try-roky. Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні. Щорічна доповідь за 2020 рік // Затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 5 серпня 2021 року № 1797/0/15-21: https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/file/shchorichna_dopovid_za_2020_rik_pro_stan_zabezpechennya_nezalezhnosti_suddiv_v_ukrayini.pdf.

[409] «Знаковий» з’їзд суддів: чому це важливо для України? // DW, 13.01.2023: https://www.dw.com/uk/znakovij-zizd-suddiv-comu-ce-vazlivo-dla-ukraini/a-64381404.

[410] Судова реформа в Україні: чому робота Етичної ради така важлива / Роберт Корді // Лівий берег, 31.10.2022: https://lb.ua/blog/robert_kordi/534319_sudova_reforma_ukraini_chomu_robota.html.

[411] Ми отримаємо проблемні суди на найближчі 30 років, якщо реформа провалиться — Роман Маселко // Суспільне новини, 31.08.2022: https://suspilne.media/276954-mi-otrimaemo-problemni-sudi-na-najblizci-30-rokiv-akso-reforma-provalitsa-roman-maselko/.

[412] Голова Ради суддів України звернувся до Президента України з проханням призначити суддів // Рада суддів України, 26.05.2021: https://rsu.gov.ua/ua/news/golova-radi-suddiv-ukraini-zvernuvsa-do-prezidenta-ukraini-z-prohannam-priznaciti-suddiv.

[413] Олег Прудивус: Кадровий дефіцит у судах — це не просто проблема, це майже катастрофа // Судова влада України, 29.12.2021: https://court.gov.ua/press/news/1235749. Ми отримаємо проблемні суди на найближчі 30 років, якщо реформа провалиться — Роман Маселко // Суспільне новини, 31.08.2022: https://suspilne.media/276954-mi-otrimaemo-problemni-sudi-na-najblizci-30-rokiv-akso-reforma-provalitsa-roman-maselko/. У вітчизняної Феміди — кадрова криза // Голос України, 24.12.2021: http://www.golos.com.ua/article/354686.

[414] Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні, 2021: https://ombudsman.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/schoricha-dopovid-2021.pdf.

[415] Огляд даних про стан здійснення правосуддя у 2020 році // Судова влада України: https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/main_site/ogl_2020.pdf.

[416] The European Court of Human Rights, Facts and Figures & Overview, ECHR in Facts and Figures 2021: https://www.echr.coe.int/facts-and-figures-and-overview.

[417] ECtHR, Statistical reports, Violations by Article and State: https://www.echr.coe.int/statistical-reports.

[418] Огляд даних про стан здійснення правосуддя у 2020 році // Судова влада України: https://court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/main_site/ogl_2020.pdf.

[419] Вакансії у судах // Державна судова адміністрація України, 22.11.2022: https://dsa.court.gov.ua/dsa/pres-centr/news/1349197/.

[420] Судова реформа. Як не втратити сенси, або «Кадри вирішують все» / Костянтин Харакоз // Українська правда, 24.09.2023: https://www.pravda.com.ua/columns/2023/09/24/7421204/.

[421] Судова реформа. Як не втратити сенси, або «Кадри вирішують все» / Костянтин Харакоз // Українська правда, 24.09.2023: https://www.pravda.com.ua/columns/2023/09/24/7421204/.

[422] Частина 7 статті 147 // Закон України «Про судоустрій та статус суддів», № 1402-VIII, 02.06.2016: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text.

[423] Розпорядження про визначення підсудності справ // Верховний суд: https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/.

[424] Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану // Верховний суд, 31.08.2022:https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Zagalna_tablica_sudiv_31_08_2022.pdf

[425] Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану // Верховний суд, 31.08.2022:https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Zagalna_tablica_sudiv_31_08_2022.pdf

[426] Рекомендації судам першої та апеляційної інстанції на випадок захоплення населеного пункту та/або суду чи безпосередньої загрози його захоплення / Розпорядження Голови Верховного суду, № 6/0/9-22, 13.03.2022 // Верховний суд: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Recomendatsii.pdf.

[427] Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану // Верховний суд, 18.11.2022: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Zagalna_tablica_sudiv_18_11_2022.pdf. Перелік судів, територіальну підсудність яких відновлено // Верховний суд, 18.11.2022: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/18_11_2022_Vidnovleno_pidsudnist.pdf.

[428] До закінчення військових дій нового добору суддів від ВККС очікувати не варто // Судово-юридична газета, 05.01.2023: https://sud.ua/uk/news/publication/258471-do-okonchaniya-voennykh-deystviy-novogo-otbora-sudey-ot-vkks-zhdat-ne-stoit.

[429] Правосуддя за міжнародні злочини внаслідок агресії РФ: позиція суддів, ветеранів / ветеранок та запит населення України / ГО Ukrainian Legal Advisory Group, ГО Інститут миру та порозуміння За підтримки проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також за підтримки Коаліції правозахисних організацій «Україна. П’ята ранку».) та Асоціації розвитку суддівського самоврядування України // Київ, 2023: https://drive.google.com/file/d/1CAyeS5adPCc_L_k5z3TZfFW5CGRQMsGt/view?fbclid=IwAR0J0Ikrfgne7f7pwu85DI51cppDykT523on-O2ms5cvT5xZnefaRW-Tuqs.

[430] Кримінальна юрисдикція під час воєнного стану: у ККС ВС обговорили результати діяльності за 2022 рік // Верховний суд, 01.02.2023: https://court.gov.ua/press/news/1376764/.

[431] Правосуддя за міжнародні злочини внаслідок агресії РФ: позиція суддів, ветеранів / ветеранок та запит населення України / ГО Ukrainian Legal Advisory Group, ГО Інститут миру та порозуміння За підтримки проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також за підтримки Коаліції правозахисних організацій «Україна. П’ята ранку» та Асоціації розвитку суддівського самоврядування України // Київ, 2023: https://drive.google.com/file/d/1CAyeS5adPCc_L_k5z3TZfFW5CGRQMsGt/view?fbclid=IwAR0J0Ikrfgne7f7pwu85DI51cppDykT523on-O2ms5cvT5xZnefaRW-Tuqs.

[432] Стандартизована програма підготовки суддів місцевих загальних судів кримінальної спеціалізації / Національна школа суддів України: http://nsj.gov.ua/files/16721488002.%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96.pdf. Стандартизована програма підготовки суддів судових палат у кримінальних справах апеляційних судів / Національна школа суддів України: http://nsj.gov.ua/files/16721487916.%20%D0%90%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20-%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96.pdf. Застосування норм міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права: навчальні матеріали для учасників семінару // Національна школа суддів України, USAID програма «Нове правосуддя», 2019: https://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Curricula_NJ_IHL_ICL_2019_UKR-1.pdf.

[433] Навчальний курс «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні» // Українська Гельсінська спілка з прав людини: https://helsinki.org.ua/activities/kurs-mgp/page/2/. Суддів і адвокатів запрошують на курси з прав людини // Закон і бізнес, 16.01.2023: https://zib.com.ua/ua/154457.html. UK to train Ukrainian judges to carry out war crimes trials for Russian soldiers // Sky News, 14.12.2022: https://news.sky.com/story/uk-to-train-ukrainian-judges-to-carry-out-war-crimes-trials-for-russian-soldiers-12767724.

[434] Правосуддя за міжнародні злочини внаслідок агресії РФ: позиція суддів, ветеранів / ветеранок та запит населення України / ГО Ukrainian Legal Advisory Group, ГО Інститут миру та порозуміння За підтримки проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також за підтримки Коаліції правозахисних організацій «Україна. П’ята ранку» та Асоціації розвитку суддівського самоврядування України // Київ, 2023: https://drive.google.com/file/d/1CAyeS5adPCc_L_k5z3TZfFW5CGRQMsGt/view?fbclid=IwAR0J0Ikrfgne7f7pwu85DI51cppDykT523on-O2ms5cvT5xZnefaRW-Tuqs. War Crimes Judicial Education: a Needs Assessment Report // USAID Activity Office: Office of Democracy and Governance, 29.08.2022: https://drive.google.com/file/d/14k6_gP3jU7oZdquen1Tp28MOqmNfZPYp/view.

[435] Правосуддя за міжнародні злочини внаслідок агресії РФ: позиція суддів, ветеранів / ветеранок та запит населення України / ГО Ukrainian Legal Advisory Group, ГО Інститут миру та порозуміння За підтримки проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також за підтримки Коаліції правозахисних організацій «Україна. П’ята ранку» та Асоціації розвитку суддівського самоврядування України // Київ, 2023: https://drive.google.com/file/d/1CAyeS5adPCc_L_k5z3TZfFW5CGRQMsGt/view?fbclid=IwAR0J0Ikrfgne7f7pwu85DI51cppDykT523on-O2ms5cvT5xZnefaRW-Tuqs.

[436] Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації. Звіт за результатами дослідження спроможності судової системи забезпечувати правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України 2016–2017 рр. // Міжнародний фонд «Відродження», 2018: https://www.irf.ua/content/files/justice_in_eastern_ukr.pdf.

[437] Правосуддя за міжнародні злочини внаслідок агресії РФ: позиція суддів, ветеранів / ветеранок та запит населення України / ГО Ukrainian Legal Advisory Group, ГО Інститут миру та порозуміння За підтримки проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також за підтримки Коаліції правозахисних організацій «Україна. П’ята ранку» та Асоціації розвитку суддівського самоврядування України // Київ, 2023: https://drive.google.com/file/d/1CAyeS5adPCc_L_k5z3TZfFW5CGRQMsGt/view?fbclid=IwAR0J0Ikrfgne7f7pwu85DI51cppDykT523on-O2ms5cvT5xZnefaRW-Tuqs.

[438] Судочинство в умовах «блекаутів» та ракетних атак: аналіз JustTalk / Юлія Лісова // JustTalk, 26.01.2023: https://justtalk.com.ua/post/sudochinstvo-v-umovah-blekautiv-i-raketnih-atak-analiz-justtalk.

[439] Судочинство в умовах «блекаутів» та ракетних атак: аналіз JustTalk / Юлія Лісова // JustTalk, 26.01.2023: https://justtalk.com.ua/post/sudochinstvo-v-umovah-blekautiv-i-raketnih-atak-analiz-justtalk.

[440] Правосуддя за міжнародні злочини внаслідок агресії РФ: позиція суддів, ветеранів / ветеранок та запит населення України / ГО Ukrainian Legal Advisory Group, ГО Інститут миру та порозуміння За підтримки проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також за підтримки Коаліції правозахисних організацій «Україна. П’ята ранку» та Асоціації розвитку суддівського самоврядування України // Київ, 2023: https://drive.google.com/file/d/1CAyeS5adPCc_L_k5z3TZfFW5CGRQMsGt/view?fbclid=IwAR0J0Ikrfgne7f7pwu85DI51cppDykT523on-O2ms5cvT5xZnefaRW-Tuqs. Досвід відновлення Іванківського районного суду Київської області після окупації // Державна судова адміністрація України, 04.06.2022: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_work_war/1281409/. Як вистояв в окупації та відновив роботу Макарівський районний суд Київської області після звільнення // Державна судова адміністрація України, 21.06.2022: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_work_war/1286588/. Суди в умовах війни: евакуація з Бахмута і порятунок з Маріуполя Донецького апеляційного суду // Державна судова адміністрація України, 18.07.2022: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_work_war/1296891/. Суди в умовах війни: непроста історія в окупації, визволення та швидке відновлення роботи Ірпінського міського суду Київської області // Державна судова адміністрація України, 28.07.2022: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_work_war/1301023/. Суди в умовах війни: досвід підготовки Вінницького апеляційного суду та допомога судам з територій бойових дій // Державна судова адміністрація України, 03.08.2022: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_work_war/1302981/. Робота суду через призму війни // Державна судова адміністрація України, 21.10.2022: https://ml.zt.court.gov.ua/sud0614/pres-centr/news/1336251/. Суди в умовах війни: Електронний суд та досвід налаштування дистанційної роботи Луганського окружного адміністративного суду // Державна судова адміністрація України, 03.11.2022: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_work_war/1341888/. Збереження життя в оточенні ворога та самоорганізація Сумського окружного адміністративного суду // Державна судова адміністрація України, 16.11.2022: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_work_war/1346949/. Як попри руйнування Вугледарський міський суд Донецької області прагне відновити модельні напрацювання // Державна судова адміністрація України, 22.11.2022: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_work_war/1349284/. Командна робота Ленінського районного суду міста Харкова під час війни // Державна судова адміністрація України, 16.12.2022: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_work_war/1359167/. Нові формати роботи та активне волонтерство Сьомого апеляційного адміністративного суду // Державна судова адміністрація України, 19.12.2022: https://dsa.court.gov.ua/dsa/inshe/courts_work_war/1360003/. Голова Верховного Суду Всеволод Князєв про візію для судової влади на 2023 рік, ексклюзивне інтерв’ю // Судово-юридична газета, 09.01.2023: https://sud.ua/uk/news/publication/258731-glava-verkhovnogo-suda-vsevolod-knyazev-o-vizii-dlya-sudebnoy-vlasti-na-2023-god-eksklyuzivnoe-intervyu.

[441] Суддівська винагорода та виплати для суддів у відставці: які проблеми можуть чекати суддів у 2023 році // Судово-юридична газета, 27.09.2022: https://sud.ua/uk/news/publication/250351-sudeyskoe-voznagrazhdenie-i-vyplaty-sudyam-v-otstavke-kakie-problemy-mogut-ozhidat-sudey-v-2023-godu. Голова Верховного Суду Всеволод Князєв про візію для судової влади на 2023 рік, ексклюзивне інтерв’ю // Судово-юридична газета, 09.01.2023: https://sud.ua/uk/news/publication/258731-glava-verkhovnogo-suda-vsevolod-knyazev-o-vizii-dlya-sudebnoy-vlasti-na-2023-god-eksklyuzivnoe-intervyu.

[442] Правосуддя за міжнародні злочини внаслідок агресії РФ: позиція суддів, ветеранів / ветеранок та запит населення України / ГО Ukrainian Legal Advisory Group, ГО Інститут миру та порозуміння За підтримки проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також за підтримки Коаліції правозахисних організацій «Україна. П’ята ранку.) та Асоціації розвитку суддівського самоврядування України // Київ, 2023: https://drive.google.com/file/d/1CAyeS5adPCc_L_k5z3TZfFW5CGRQMsGt/view?fbclid=IwAR0J0Ikrfgne7f7pwu85DI51cppDykT523on-O2ms5cvT5xZnefaRW-Tuqs. Правосуддя на сході України в умовах збройної агресії Російської Федерації. Звіт за результатами дослідження спроможності судової системи забезпечувати правосуддя в умовах збройного конфлікту на сході України 2016–2017 рр. // Міжнародний фонд «Відродження», 2018: https://www.irf.ua/content/files/justice_in_eastern_ukr.pdf.

[443] Правосуддя за міжнародні злочини внаслідок агресії РФ: позиція суддів, ветеранів / ветеранок та запит населення України / ГО Ukrainian Legal Advisory Group, ГО Інститут миру та порозуміння За підтримки проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також за підтримки Коаліції правозахисних організацій «Україна. П’ята ранку» та Асоціації розвитку суддівського самоврядування України // Київ, 2023: https://drive.google.com/file/d/1CAyeS5adPCc_L_k5z3TZfFW5CGRQMsGt/view?fbclid=IwAR0J0Ikrfgne7f7pwu85DI51cppDykT523on-O2ms5cvT5xZnefaRW-Tuqs. Комунікація судовою владою справ, пов’язаних з війною: 10 питань-відповідей / Валерія Рибак, Назарій Боярський // ГО «Вектор прав людини», 2022. Judicial Administration of War Crime Cases: Needs Assessment and Recommendations for Courts on Effective Administration of War Crime Cases // USAID Activity Office: Office of Democracy and Governance, 29.08.2022: https://drive.google.com/file/d/1aafO76kEdvWM7Rrw87oCNqa6gEOOqO3F/view.

[444] ККС ВС розглянув перше кримінальне провадження щодо порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК України) // Верховний суд, 29.02.2024: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1565349/.

[445] Постанова Верховного суду, справа № 753/14148/21, 28.02.2024: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117442733. Ухвала Київського апеляційного суду, справа № 753/14148/21, 10.07.2023: https://reyestr.court.gov.ua/Review/113698929.

[446] Вирок Дарницького районного суду м. Києва, справа № 753/14148/21, 24.04.2023: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110409601.

[447] Велика Палата Верховного Суду визначила ознаки суб’єкта злочину, передбаченого ст. 437 КК України «Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни» // Верховний суд, 28.02.2024: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1564458/. Постанова Верховного суду, справа № 415/2182/20, 28.02.2024: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117555176.

[448] Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо запровадження спеціалізації суддів з розгляду військових кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку // Верховна Рада України, № 10301, 29.11.2023: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43315.

[449] Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо запровадження спеціалізації суддів з розгляду військових кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку // Верховна Рада України, № 10301, 29.11.2023: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43315.

[450] Аналіз законопроєкту № 10301 // Ukrainian Legal Advisory Group, 13.01.2025: https://ulag.org.ua/uk/articles-and-publications/analiz-zakonoproiektu-10301/.

[451] Ірпінський суд розглядає 36 справ про тяжкі злочини російських військових // Ірпінський міський суд Київської області, 24.07.2024: https://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/pres-centr/news/1641146/.

[452] Правосуддя за міжнародні злочини внаслідок агресії РФ: позиція суддів, ветеранів / ветеранок та запит населення України / ГО Ukrainian Legal Advisory Group, ГО Інститут миру та порозуміння За підтримки проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також за підтримки Коаліції правозахисних організацій «Україна. П’ята ранку» та Асоціації розвитку суддівського самоврядування України // Київ, 2023: https://drive.google.com/file/d/1CAyeS5adPCc_L_k5z3TZfFW5CGRQMsGt/view?fbclid=IwAR0J0Ikrfgne7f7pwu85DI51cppDykT523on-O2ms5cvT5xZnefaRW-Tuqs.

[453] Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні, 1 лютого – 31 липня 2022 року // Управління Верховного комісара ООН з прав людини, 27.09.2022, п. 98 - 105: https://ukraine.un.org/sites/default/files/2022-09/ReportUkraine-1Feb-31Jul2022-ua.pdf.

[454] Правосуддя за міжнародні злочини внаслідок агресії РФ: позиція суддів, ветеранів / ветеранок та запит населення України / ГО Ukrainian Legal Advisory Group, ГО Інститут миру та порозуміння За підтримки проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу, а також за підтримки Коаліції правозахисних організацій «Україна. П’ята ранку» та Асоціації розвитку суддівського самоврядування України // Київ, 2023: https://drive.google.com/file/d/1CAyeS5adPCc_L_k5z3TZfFW5CGRQMsGt/view?fbclid=IwAR0J0Ikrfgne7f7pwu85DI51cppDykT523on-O2ms5cvT5xZnefaRW-Tuqs.

A -

A +